22 січня українці щорічно святкують День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.
      Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

 «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи  єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.